OSINT-експеримент: локацію відео з деревами визначили за звуком літаків

На YouTube опубліковано OSINT-експеримент: автор бере випадкове відео з деревами й за звуком прольотів літаків визначає точне місце та час зйомки.

Єдині вхідні дані:

• відео знято десь у США;
• дата зйомки — 09/08/2026.

Маючи лише ці дані, він у підсумку вийшов на конкретний стовп у Нью-Йорку з вуличною камерою, на яку було знято те відео.

Краще подивитися саме відео, але ось пояснення, як це було зроблено.

Картинка у відео нічого не давала, тому автор працював лише зі звуком. Він відкрив аудіо у спектрограмі й збільшив низькі частоти. Там знайшлися дві ледь помітні дуги: так звучить проліт гвинтового літака, у якого тон спочатку вищий, а потім нижчий — ефект Доплера. Між дугами минуло 920 секунд. Потім він завантажив дані ADS-B — координати, висоту й час кожного літака над США за той день — і відфільтрував усі реактивні моделі.

Далі він покрив місцевість навколо маршрутів сіткою точок із кроком 200 м. Для кожної точки порахував, у яку секунду там було б чути момент, коли літак найближче. Звуку потрібен час, щоб долетіти до землі, а відстань до літака рахував по прямій з урахуванням рельєфу під ним. Форма дуги дала ще дві підказки: за тим, наскільки сильно падає тон, видно швидкість літака, а за тим, як швидко він падає, — відстань до нього. Останнім фільтром стала тиша: 15 хвилин між прольотами ніхто не повинен був пролітати, і це відсікло точки біля аеропортів. Після всіх фільтрів залишилося близько 15 000 точок.

Щоб обрати з них одну, він скористався тим, що реальні дуги нерівні: літак повертає, розганяється й гальмує. Для кожної точки за справжньою траєкторією кожного рейсу він змодельовав, яку дугу почула б саме там людина з поправкою на затримку звуку. Модель накладено на спектрограму, а оцінкою служила точність суміщення з реальною лінією. Другу дугу не підганяли: її положення відносно першої задає лише траєкторія. Сітку для цього кроку загусили до 100 м.

Одна пара рейсів набрала набагато більше балів, ніж решта: моделі майже ідеально лягли на обидві дуги. Для перевірки він узяв із того ж запису третю дугу, зовсім нечутну, і шукав лише за нею та часом запису. Перше місце знову зайняла та сама точка. Її він відкрив у Google Street View на березі в Ойстер-Бей (Нью-Йорк) і порівняв силует дерев із кадром: дерево у формі літери V, гостра верхівка, кругла крона. Усе збіглося, а на сусідньому стовпі висіла та сама камера спостереження.

Я впевнений, що якби дати ШІ-модель Claude це відео, вона легко повторила б результат.